Бог, -га, м. 1) Cм. біг, бога. 2) Рѣка: Южный Бугъ. Ой за Богом, за рікою, при турецькій гряниці, там стояли пікинери.
Дворя́нство, -ва, с. Дворянство. Тим дворянством пишаючись, училася шляхта, як достатком та гонором переважить брата.
Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути.
Кабака, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. . Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! кабаки діти кому. Наказать кого. 2) Penis.
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Нива, -ви, ж. Вспаханное поле. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою, та засійся, чорна ниво, волею ясною. Ум. нивка, нивонька. Ой ми нивку виорем, виорем, й а ми просо засієм, засієм.
Омаць, о́мацьки, нар. Ощупью. Омаць найшов двері хатні.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули.
Христини, -тин и пр = хрестини и пр.