Вакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи. 2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). 3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував.
Дочастува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Доугощаться.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.
Зиму́шка, -ки, ж. Яблоко, созрѣвающее къ зимѣ. Cм. зімниця.
Ліка́рство II, -ва, с. Лѣкарство. Лікар з лікарством, а Бог з поміччю.
Моро́чливий, -а, -е. Хлопотный, затруднительный, головоломный. Не морочлива праця.
Околот, -ту, м.
1) Снопъ соломы; снопъ обмолоченный не развязаннымъ. Є у тебе околот на току? молотити в околот. Молотить не развязывая снопа.
2) Семь-восемь сноповъ околоту 1, связанныхъ вмѣстѣ. Ум. околотець.
Порозчахуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розчахнутися, но во множествѣ.
Прогуляння, -ня, с. Прогулка. Поїдемо, Домно, а в чистеє поле, в чистеє поле да й на прогуляння. Ой пустіть коня на прогуляння.
Тломити, -млю́, -ми́ш, гл. Уничтожать, истреблять, поѣдать. Тломили ласощі.