Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища.
Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив.
Заде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. заде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья.
Набала́кати, -ся. Cм. набалакувати, -ся.
Петрівка, -ки, ж.
1) Петровъ постъ. Петрівка — голодівка. Петрівка — переднівок.
2) Пѣсня которая поется въ петровъ постъ. Зберімося, подружечки, заспіваймо петрівочки.
3) Сортъ дыни. Ум. петрівочка. Ой мала нічка петрівочка, не виспалась наша дівочка.
Послідок, -дку, м. 1) Остатокъ. Він сьому випивши восьмуху, послідки з кварти виливав. на послідку. Въ концѣ. Поклонивсь панові, панії, панянкам і Шасі на послідку. 2) Послѣдствіе, результатъ. Муки і лиха, і всякі болісти бувають послідком неправди.
Темнючо нар. Очень темно. Темнючо так, що я й не розгледіла.