Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Заквіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. закві́тнути, -ну, -неш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсть. Які тоті квітки красні, котрі заквітають. Ой заквітли хвіялочки, заквітла.
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Пускають між народ ману. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска.
Наби́вачка, -ки, ж. = наби́вач 1.
Надзі́рній, -я, -є. Надъ звѣздами находящійся, небесный. Моя надія райськая надзірня.
Окромішний, -а, -е. = окрімний. Відложила... в окромішню торбинку.
Панити, -нить, гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится.
Подогравати, -граємо, -єте́, гл. Окончить играть (о многихъ).
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.