Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.
Заня́ти, -ся. Cм. займати, -ся.
Лисови́н, -на, м. Самецъ лисицы. Мнж. 185. Ум. лисови́нчик.
Напина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. напну́тися и нап'яти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Вона напнулася хусткою. Харьк. Кобеняком нап'явся. Рудч. Ск. II. 206. 2) Натягиваться, натянуться. Струна напинається. 3) Натужиться, понатужиться. Нап'явсь, за гілечку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21. Черв'як плазує... аж напинається, аж звивається, поспішаючи. Мир. ХРВ. 48.
Настиритися Cм. настирюватися.
Невдогад нар. Невдомекъ.
Обпаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. обпаску́дити, -джу, -диш, гл. Опачкивать, опачкать, огадить.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ. Гол. Од. 71.
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Цваркати, -каю, -єш, гл. 1) Чирикать. Желех. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски. Вх. Зн. 77.