Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигадка, -ки, ж. 1) Выдумка. Пішла голота на вигадки. Ном. № 14265. 2) Выдумка, капризъ, прихоть. Коли скінчиш ти вигадки химерні і нам даси до тебе говорити. К. Іов. 39. Ум. ви́гадочка. А за молодого віку, славлють, вигадочки були чималі і в неї. МВ. (О. 1862. III. 34).
Замі́рок, -рка, м. Заморышъ. Та дитина — замірок. Н. Вол. у.
Киянський, -а, -е. Кіевскій. В хаті мило та любо глянути: лавки й столи липові, образи киянські, хороше помальовані. МВ. І. 84.
Лаштування, -ня, с. 1) Приготовленіе, снаряженіе. 2) = лаштунки 1.
Понад пред. Надъ, вдоль чего, около. Понад морем-Дунаєм вітер явор хитає. Макс. Пливе понад берегом. Рудч. Ск. II. 19. Понад шляхом, щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 11.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Рапчак, -ка, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Розбрехати Cм. розбріхувати.
Туря, -ряти, с. Дѣтенышъ тура. Вх. Пч. II. 5.
Чоповий, -а, -е. Относящійся къ чопу. Чоповий свердел. Буравъ средняго размѣра. — брат. Cм. брат.