Братителі, -лів, мн. Двоюродные братья и сестры.
Дзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Течь тонкой струей. Кров дзюрить, булькотить з спини. Так за шию й дзюрить.
Дзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок.
Кателицкий, -а, -е. 1) Католическій.
2) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Хай тобі кателицький батько!
Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Вдовець, чи молодець буде сужений? 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры.
Потайки нар. = потай.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець.
Роспукати, каю, -єш, сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл.
1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди.
2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає.
Серпок, -пка, м. Ум. отъ серп.
Таровисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ скотъ, катается.