Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий. Желех.
Змилювати, -люю, -єш, сов. в. змилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. Вага не змилить. Валк. у. От і змилила вже. Камен. у. 2) Смыливать, смылить. Половину змилила мила. Н. Вол. у.
Каменястий, -а, -е. = каменистий. Господь сорок літ не допускав їх до обітованої землі..., а водив по камінястій пустині. К. Грам. 60.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Пасічник, пасішник, -ка, м. 1) Пчеловодъ. 2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Потратити Cм. потрачати.
Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. МПр. 59. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. І. 17.
Сережечка, -ки, ж. Ум. отъ серга.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Торбина, -ни, ж. = торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Шейк. Ум. торбинка, торбинонька, торбиночка.