Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вошковий, -а, -е. Ко вши относящійся. вошкове зілля. Раст. Ononis hircina. Вх. Уг. 232.
Гілляка, -ки, ж. Вѣтвь, большая вѣтвь. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6007.
Долі́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. долічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Досчитываться, досчитаться. Однієї дружечки, однієї квіточки, однієї маківочки та й не долічаться. Г. Барв. 208.
Дряпа́ч, -ча́, м. 1) = дряпак.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).
Карок, -рку, м. = карк. Казав орел закликати крука до росправи: крука ведут, в карок го б'ют, не дают поправи. Гол. 11. 502.
Розговіни, -він, ж. мн. Разговѣнье. Маруся чи їла, чи не їли, їй лучче всяких розговін те, що Василь вернувсь і жив і здоров. Ке. І. 72.
Хапко, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) Хватающій что либо (чаще всего говорится о чортѣ). Побере їх хапко. Ном. № 4089. 3) = злодій. Вх. Зн. 76. Хапко з хапком знаєся. Ном. № 7957. 4) Въ загадкѣ: котъ. Ном. № 129, стр. 294.
Хму! меж. = хм! Драг. 217.
Чмана, -ни, ж. = чмара. Полт.