Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глобити, -блю, -биш, гл. 1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ. Валков. у. 2) Конопатить. Аф. 360. 3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить. Мил. М. 64.
Ду-ду! Припѣвъ въ пѣснѣ. Сидить голубца і нарікає, лихого орла проклинає; що через нього пари не має: «ой ду-ду, ду-ду, як же я буду?» Н. п. Ду-ду-ду, ду-ду-ду, вродилася на біду. Н. п.
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Зелені́сінько, нар. Ум. отъ зелено.
Зорудувати, -дую, -єш, гл. Справиться, сдѣлать что. Не зорудує ніяк із Настусиним батьком. Г. Барв. 448. Що задумав, то вже зорудує. Г. Барв. 520.
Зрікатися, -каюся, -єшся, гл. = зрекатися.
Ігра, -ри, ж. = гра. Ном. № 12591.
Розв'язь, -зі, ж. Развязанные снопы въ стогѣ. Рк. Левиц.
Цинґель, -ґля, м. Щегленокъ. Вх. Уг. 274.
Цотатися, -таюся, -єшся, гл.з ким. Ссориться, враждовать. Фр. (Желех.).