Загорта́ти, -таю, -єш, сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! Кладуть у яму і загортають землею.
Короговний, -а, -е. Относящійся къ знамени, хоругви, флагу.
Ло́вранок, -нку, м. Полдникъ.
Лопа́тонька, -ки
Молоде́нь, -дня, м. Раст. Sedum acre. L.
Передаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. передатися, -дамся, -сися, гл.
1) Передаваться, передаться.
2) Переправляться, переправиться. Я по сім боці, ти по тім боці, — передайся до мене.
Понанизувати, -вую, -єш, гл. Нанизать (во множествѣ). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки.
Розшайнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Разлиться; разсыпаться; разлетѣться. Зелене вино розшайнулося, розшайнулося по тісовім столі.
Сполонити, -ню, -ниш, гл. У : сдѣлать краснымъ. ссылается на нижеслѣдующее місто буковинской пѣсни: Ой маю я в царя нивку, — в чистім полі могилку: карабінцами виорана, а кульками засіяна, білим тілом зволочена, кровцев сполонена. Едва-ли здѣсь не ошибка: вѣроятно, слѣдовало-бы: сполочена (отъ сполокати), какъ того и рифма требуетъ. Второе значеніе у вѣрнѣе: наполнить, напитать влагой, полить, сильно смочить: Кровцев землю сполонила. Cм. сполонитися и сповенити.
Турів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ туру. Турів ріг.
