Бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Генорал, -ла, м. = генерал.
Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Кривоніг, -но́гу, м. Родъ вышивки.
Новобранка, -ки, ж. Новенькая, новичекъ-женщина. Дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку.
Поління, -ня, с. Полотье.
Речник, -ка, м. 1) Ораторъ, витія. І хочуть знати, що від речника почують. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. Сеймові речники. 2) Представитель, заступникъ, ходатай, адвокатъ. Славних потентатів намістники і речники достойні.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось.
