Заві́д и заво́д, -во́ду, м. 1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. 3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Там недалеко рибні заводи запорозькії. 4) Заведеніе, учрежденіе. 5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Вітер доносив до них заводи дзвонів. на всі заво́ди крич́ати. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. 6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. 7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. 8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить заві́д) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; завід можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. 9) у заво́ди. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати.
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь.
Оханутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Оханувся та за діло взявся. Оханись, Господь з тобою.
Позневажати, -жа́ю, -єш, гл. То-же, что и зневажити, но многихъ.
Розбрязкатися, -каюся, -єшся, гл. Сильно бряцать, звонить чѣмъ.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний!
Студенець, -нцю, м. = холодець.
Цяпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] цяпнути, -ну, -неш, гл.
1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор.
2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала.
3) Капать, капнуть. Кровцю пустила, — кровця цяпала; де кровця цяпне, — церковця стане.
4) О птенцахъ: пищать, пискнуть. Курчата цяпають у сінях.
5) = цв'якати.
Шатровий, -а́, -е́ Шатерный.
Шусть меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. Палицею шусть в діру. 3) шусть на люльки. Будемъ мѣняться трубками.
