Бочкуватий, -а, -е. Бочкообразный.
Дітолю́бний, -а, -е. Любящій дѣтей.
Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. 7) — речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. 8) — лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують.
Ма́цатися, -юся, -єшся, гл. 1) Ощупывать. Еней все мацався рукою, щоб не ввалитися куди. 2) Копаться, медленно дѣлать. Мацався, мацався мацько, доки вечір спобіг.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе.
Мудро́та, -ти, ж. = мудрощі 2.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували.
Пом'ятися, -мну́ся, -мне́шся, гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші.
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Ум. пуприк.
Червінка, -ки, ж.
1) Кровавый поносъ, дизентерія.
2) Брюшной тифъ.
3) Родъ рыбы: Leuciscus-erythrophtalmus.