Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Їдальний, -а, -е. = їстовний.
Обцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. обцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсти. Обцвіла вишня, наче снігом укрилася.
Переменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать.
Перетремтіти, -мчу, -тиш, гл. Передрожать.
Полон, -ну, м.
1) Плѣнъ. Чи її убито, чи в полон занято.
2) Плѣнные. Татарове полон женуть: один полон з жіночками, другий полон з дівочками. Там татари полон ділят.
3) Родъ насѣкомаго. Bibio.
Правосудець, -дця, м. Правый судья. Це наші правосудці так розсудили їх.
Розбиш, -ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили.
Спачка, -ки, ж. = сплячка.
Хребтина, -ни, ж. = хребет. Як день, так ніч без рам'я на хребтині.