Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

первопочин

Первопочин, -ну, м. Первое начало. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОПОЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОПОЧИН"
Ліпе́ць, -пця́, м. Хлѣбный шарикъ. Желех.
Наоста́нку, наоста́нці, нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати. ЗОЮР. І. 187.
Об'язувати, -зую, -єш, сов. в. об'язати, -жу, -жеш, гл. Обвязывать, обвязать. Об'язані вірьовками. Стор. МПр. 131.
Паронька, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл. 1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. К. Дз. 34. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша. Мир. Пов. II. 85. 2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Ном. № 3306. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що? Грин. І. 244.
Підперезати, -ся. Cм. підперізувати, -ся.
Покорятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покоряться, покориться.
Пробелькотати, -чу́, -чеш, пробелькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Пробормотать, пролепетать. Еге, — пробелькотіли гайдамаки, низенько вклонившись. Стор. II. 62.
Телуш! меж. = телусь. Лохв. у.
Угризатися, -заюся, -єшся, сов. в. угризтися, -зуся, -зешся, гл. Въѣдаться, привязываться, привязаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРВОПОЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.