Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

первопочин

Первопочин, -ну, м. Первое начало. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОПОЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОПОЧИН"
Вивернениця, -ці, ж. Валежникъ, вѣтроломъ. Вх. Зн. 6. Cм. вивертень.
Викочувати, -чую, -єш, сов. в. викотити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкатывать, выкатить; вывозить, вывезти изъ чего. Викочує з-під повітки віз. ЗОЮР. II. 201. Та винесе самопали, викотить гармати. Шевч. 450.
Горови́й, -а́, -е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. Н. 159.
Жабрі́й, -рія́, м. 1) Раст. а) жабрей, Galeopsis ladanum L. ЗЮЗО. І. 123. и лісовий жабрій. G tetrahit. ЗЮЗО. І. 123, б) осоть, Cirsium arvense? ЗОЗО. І. 118. 2) Жадный? прожорливый? Вони такі жабрії, що ніколи не наїдяться. Зміев. у.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато. Лохв. у.
Засні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засніти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. і не засніти́лось на це (кому́). Нѣтъ этого и признаковъ, и не начиналось. Минуло їх (років) аж п'ять, а на щастя сиротам і не заснітилось. Св. Л. 112. 2) Покрываться, покрыться головней зерновой (Uredo segetum). Збіжжя засмітилося. Вх. Пч. І. 13. 3) Закупориваться, закупориться (о гнойной ранѣ), забиться гноемъ. Оце рана заснітилася, так гній і не витіка. Лебед. у. Нарве палець, витече трохи гною, знов заснітиться та й болить. Лебед. у. Засмітився гній У вусі.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу. Камен. у.
Знизувати, -зую, -єш, сов. в. знизати, -жу, -жеш, гл. 1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто. 2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте. АД. І. 149. 3) — плечима. Пожимать, пожать плечами.
Коловатниця, -ці, ж. = коловатень. Гол. Од. 35.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРВОПОЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.