Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пенявий

Пенявий, -а, -е. Небрежный, неловкій. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЯВИЙ"
Вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Ді́йшлий, -а, -е. Зрѣлый, созрѣвшій. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле. Мет. 419.
Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.
Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. І. 191.
Пагілля, -ля, с. Тоненькія вѣточки.  
Повдягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Одѣть (многихъ). Піп повдягав їх та й повів додому. Драг. 255. 2) Надѣть на себя (во множествѣ).
Прожирувати, -рую, -єш, гл. Пробаловаться, прошалить.
Росполохати Cм. росполохувати.
Усобиця, -ці, ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш. К. Псал. 144.
Чудовий, -а, -е. Чудный. Чудове лице. Левиц. І. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕНЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.