Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Св. Л. 103. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали. Св. Л. 13.
Жабі́йка, -ки, ж. Порода грибовъ. Вх. Уг. 237.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Мерцвя́к, -ка́, м. = мертв'я́к. Греб. 358.
Повівати, -ва́ю, -єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати. Чуб. V. 339.
Полаяти, -лаю, -єш, гл. Побранить. Ой хоть била, хоть не била, тільки трохи полаяла. Чуб. V. 142.
Праска, -ки, ж. Утюгъ.
Скінчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Окончиться. 2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась. Н. п.
Темніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Темнѣть, становиться темнымъ. 2) Слѣпнуть. 3) безл. Темнѣть, вечерѣть, смеркаться. Сонечко зайшло і на дворі почало вже темніти. Левиц. І. 17.
Фантастичний, -а, -е. Фантастическій. Левиц. Пов. 48.