Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвал, -лу, м. Отчаливаніе. Мнж. 180.
Ду́тель, -ля, м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. Черк. у. ду́теля ззі́сти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв. Котл. Ен. VI. 27.
Зачере́ти гл. = зачерпну́ти. Вх. Зн. 20.
Змощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. змоститися, -щуся, -стишся, гл. Взбираться, взобраться и сѣсть. На сідало кури змостились. К. ЦН. 308.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
На́головок, -вка, м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69.
Намняшку́рити гл. = нам'яшкурити.
Недотепність, -ности, ж. Неспособность, неумѣлость. Чуб. І. 272.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.