Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвітря, -ря, с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт.
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта. Желех.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.
Ду́мно нар. 1) Задумчиво. Шкода здоганяти, шукати, гукати! Пішла луна по гаєві сумно. Ніхто не озвався, а ні засміявся, зоставсь козак сам собі думно К. Досв. 67. 2) Гордо.
Єрети́ця, -ці, ж. Еретичка. КС. 1883. VII. 586.
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Чуб. V. 212. Худоба збродила луку. Вх. Лем. 418.
Ненавидник, -ка, м. Ненавистникъ. Спасення од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших. Єв. Л. І. 71. Такого ненавидника жидівського... мені ще не доводилось бачити. Г. Барв. 19.
Плишка, -ки, ж. = плиска в). Шух. І. 89.
Повторяти, -ря́ю, -єш, гл. Вторить. Що бурлака гірко робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає, а хазяйка повторяв: де ти в чорта волочився? Чуб. V. 472.