Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичапати, -паю, -єш, гл. Съ трудомъ выбраться. Ледві вичапав відтіля. О. 1862. VI. 61.
Долу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. долу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Оканчивать, окончить вылущиваться, шелушиться.
Зрукований, -а, -е. Обрученный. Вх. Лем. 421.
Линко́ватий Кінь Лошадь со впавшей спиной, сѣдлистая лошадь.
Набасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Вдоволь наскакаться (о конѣ).
Піддужувати, -жую, -єш, сов. в. піддужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, нѣсколько выздоровѣть. Тоді вже я почала піддужувати, а до того була така хвора, що і не підводилася з ліжка. Верхнеднѣпр. у.
Плюсь! меж. 1) Выраж. плескъ предмета, упавшаго въ воду. 2) Шасть. Тут плюсь Еней, як будто з неба: «Ось, осьде я, коли вам треба». Котл. Ен. І. 17.
Складач, -ча, м. 1) Складывающій что либо. 2) Наборщикъ. 3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды. Шух. 249.
Сміховинний, -а, -е. Смѣшной, юмористическій. По стінах ... малюнки божественні, чи сміховинні. Г. Барв. 122.
Хропка, -ки, ж. Въ выраж.: хро́пки дати. Умереть (грубое выраженіе). А тут горе! Син на 1-ій неділі хропки дав. Взяв та й умер. О. 1862. VI. 38.