Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить.
Відкусити Cм. відкушувати.
Завдові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ.
Лису́ха, -хи, ж. пт. = лисак 4.
Містяни́н, -на, м. Горожанинъ.
Попереживати, -вію, -єш, гл. То-же, что и пережити, но во множествѣ.
Провештатися, -таюся, -єшся, гл. Прошататься, прошляться. Пішли запорожці до турчина і провештались у його літ з двадцять.
Продзвонити, -ню́, -ниш, гл. Прозвонить. Гарбузом продзвонила, редькою прокадила, отут лежи, вражий сину, в ямі.
Росхристати, -таю, -єш, гл. Разстегнуть, открыть на груди. Сидить росхриставши сорочку.
