Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паняга

Паняга, -ги, м. = панюга. Вх. Лем. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЯГА"
Зави́дка, зави́дко, нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Камен. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.
Ззива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав. Чуб. V. 975.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Непристойний, -а, -е. Неприличный. Желех.
Підлити Cм. підливати.
Поперечісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Перечесаться (о многихъ).
Росколина, -ни, ж. Разщелина, трещина. Левиц. Пов. 362. Вода в росколини лилася. Котл. Кн III. 37.
Роскошелюб, -ба, м. Сибаритъ. (Збудилися турки роскошелюби. МВ. ІІІ. 62.
Тонкошкурий, -а, -е. Тонкокожій.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.