Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горо́дець, -дця, м. Ум. отъ горо́д.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Капость, -сти, ж. Пакость. На тобі мішок грошей, тілько не роби цієї капости для нас. Рудч. Ск. І. 68. Капости мені робив. Гліб. hа капость робити. Ha зло. Усе на капость робить. То все на капость! Ном. № 3117.
Каронька, -ки, ж. Ум. отъ кара.
Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292.
Окрімність, -ности, ж. Отдѣльность.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Перепиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перепитися, -п'юся, -п'єшся, гл. Перепиваться, перепиться, упиться. Не слухайте, се він перепивсь та з п'яну химери погнав. Кв.
Самовладний, -а, -е. Самовластный, самодержавный. К. ПС. 135. Князювати над самовладними князьми й панами. К. ЦН. 200.
Шмагонути, -ну, -неш, гл. Съ силой стегнуть, хлестнуть. Мене як шмагоне щось лозиною. Стор. Як шмагоне його (батогом). Мнж. 10.