Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку.
Крайка, -ки, ж. Кромка. Употребляется женщинами какъ поясъ. Ум. краєчка. Боржій на себе запаску, краєчку нашвидку підперезала.
Перешкодниця, -ці, ж. Препятствующая, бывающая помѣхой.
Полудання, -ня, с. Полдникъ.
Помережати, -жаю, -єш
Пороззуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = порозбуватися. Давай пороззуваємося, швидче дійдемо.
Пошикувати, -ку́ю, -єш, гл. Построить въ ряды.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі.
Черсак, -ка, м.
1) Раст. a) Dipsacus laciniatus. б) мн. Amygdalus nanna L.
2) Горшокъ.