Бандурята, -рят, с. мн. Картофель.
Дрібни́ця, -ці, ж. 1) Мелочь, пустякъ. 2) — пла́хта. Мелкоузорчатая плахта. Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, нехай гляну, подивлюся на плахту дрібницю. Виткала молода дівчина дві плахти дрібниці. 3) мн. дрібни́ці. Мелко заплетенныя косы. Росчесала русу косу, заплела в дрібниці. Гайсин. у. 4) Родъ сѣти для ловли рыбы въ Днѣстрѣ. Ум. дрібни́чка, дрібни́ченька. Ой плахотка-дрібниченька по тросточці червцю.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Жидю́к, -ка́, м. Жидокъ, еврейчикъ. Заклинає жидюка.
Кімличка, -ки, ж.
1) Калмычка.
2) Деревянная курительная трубка съ длинной шейкой и выпуклой крышкой.
Лю́лька, -ки, ж. 1) Курительная трубка. Хто не курить люльки і не нюхає табаки, той не варт і собаки. У гуцуловъ части трубки называются: вершок, въ который набивается табакъ, сподок — въ него затыкается чубук; они дѣлаются каждый отдѣльно и скрѣпляются чо́пиком; надъ вершком находится накривка или шишка (крышка), которая къ вершку прикрѣплена кочергою — треугольною металлическою пластинкою, въ которой крышка поворачивается на чопу; металлическія украшеніи крышки (завитки) наз. кучерями: сподо́к украшается гре́бінем, а гдѣ послѣдняго нѣтъ, тамъ для крѣпости соединяетъ сподо́к съ вершко́м проволочная плетінка; та часть чубука, которая берется въ ротъ, наз. пищок. 2) Родъ писанки. Ум. люлечка. Козак сердега люлечку потягає.
Позатаювати, -таюю, -єш, гл. Утаить (во множествѣ).
Помазкатися, -каюся, -єшся, гл. = з ким. Войти съ кѣмъ въ дружбу, заладить съ кѣмъ. Помазкався з старшиною, та й робе, що хоче.
Чистик, -ка, м. Раст. а) = чистець а). б) Sedum acre L. в) — жовтий. Chelidonium majus L.
Шкарупіль, -лі, ж. Обноски мѣхового платья.