Височінь, -ні, ж. = височиня.
Гарець, -рця, м. Гарнець. Ум. гарчик.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Мату́ла, -ли, ж. Вся сѣть невода, кромѣ матні.
Муштрува́ння, -ня, с. Обученіе военнымъ пріемамъ, дрессировка.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Прянути, -ну, -неш, гл. Бросить, кинуть. Вона прянула мене на землю і била ногами.
Роздівати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздіти, -діну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Велить мені розувать, роздівать.
Стропитися, -плюся, -пишся, гл. Сбиться съ пути, съ толку.
Шалабастер, -стру, м. Алебастръ.