Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака.
Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Карбач, -ча, м.
1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Карбачем по спині затинає.
2) Жгутъ въ игрѣ.
Обзив, -ву, м. Отзывъ, откликъ, отвѣтъ. Добре я стряснув двері аж тричи й питаю — хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті.
Паювати, ю́ю, -єш, гл. Дѣлить на части. Срібло-злото на три части паювали. Будем грунта — худобу на дві части паювати.
Розстань, -ні, ж. Распутье, мѣсто раздѣленія дорогъ. Щоб тебе поховали на розстанях.
Ростирхати, -хаю, -єш, гл. Раздергать, разбросать. Ростирхав солому.
Скимник, -ка, м. Схимникъ.
Скребтатися, -бчуся, -чешся, гл. Чесаться (пальцами). Сіла бабка на печі, в головку ся скребче.
Течія, -чії, ж.
1) Теченіе.
2) Потокъ. Маленька течія снує поміж очеретом. Ум. течійка.