Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валниця, -ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). Черниг. у. Мик. 480. Ум. валничка.
Закаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт. Рудч. Ск. І. 67.
Котарь, -ря́, м. = кіт? Колыбельная пѣсня: Ой ну люлі, котарю, та вимети кошару, а ти, котко рудю, та вимети грубу, а ти, котку волохатий, та й обмети коло хати. Мил. 43.
Обруч 2 нар. Рядомъ съ кѣмъ. Пійде обруч із паніматкою. К. ДС. 7.
Прихорний, -а, -е. Нарядный. Городницк. у.
Провалювати, -люю, -єш, сов. в. провалити, -лю, -лиш, гл. Проламливать, проломить, пробивать, пробить. А ні каменя не дадуть голову провалити. Ном. № 4689. 2) Наваливать, навалить. Шух. І. 91.
Роздавити, -ся. Cм. роздавлювати, -ся.
Тетеручка, тетерю́чка, -ки, ж. Самка тетерева. Н. Вол. у.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника. Желех.
Штукарь, -ря, м. Шутникъ, забавникъ, проказникъ.