Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богобійність, -ности, ж. Богобоязливость.
Маґлівни́ця, -ці, ж. = маґельни́ця. Шмате перуть... висушивши навивають на тачівку — валок, і тачають маґлівницею, у якої є плече, зуби і фіст. Шух. І. 154.
Наганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. нагна́ти, -жену́, -не́ш, гл. 1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. Н. п. холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо. Чому пані-матка не нажене їй холоду? Св. Л. 60. А шо, нагнала я вам холоду? Черниг. г. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто многихъ. Вставай, невіхно, та вставай, молодая! Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49. 3) Прогонять, прогнать. Желех. 4) Догонять, догнать. Догнав її аж геть за селом. 5)горілки. Выкуривать, выкурить много водки.
Неохая, -хаї, об. Неряха.
Очужілий, -а, -е. Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками. К. ХП. 26.
Похабитися, -блюся, -бишся, (чогось), гл. Оставлять, покидать. Вх. Зн. 54.
Розвішати Cм. розвішувати.
Скула, -ли, ж. Нарывъ, вередъ, болячка. Желех. Ум. скулка. ЗЮЗО. I. 128.
Тесівниці, -ць, ж. мн. Гладкія скалы. Вх. Зн. 69.
Уводитися, -джуся, -дишся, сов. в. увестися, уведуся, -дешся, гл. 1) Вводиться, ввестись. 2) Соблазняться, соблазниться.