Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица.
Горди́на, -ни, ж. Раст. Viburnum Lantana, гордовина.
Киснути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути?
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день.
4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути.
Крикуль, -ля, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Бігла моргуля (миша), питала крикуля: чи є вдома хапуля? (кіт).
Кручанка, -ки, ж. 1) Вдвое сплетенный, какъ веревка, ремешекъ или проволока; мѣдная кручанка употребляется для инкрустаціи художественныхъ гуцульскихъ издѣлій изъ дерева. Крицеве кресало з мосяжною ручкою; при нім висить на крученні, — удвоє скрученім ремінці, — протичка. Рівніш скручений дріт = кручєнка. . 2) Свернутые табачные листья, пропитанные водкой и муравьиной кислотой, дающіе чрезвычайно крѣпкій табакъ.
Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл.
1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір.
2) Возмужать.
3) Сдѣлаться люднѣе.
Посходити, -димо, -дите, гл.
1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори.
3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав.
4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Посходили із світу й патріоти.
2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень.
Ростати Cм. роставати.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай.
