Відкраювати, -краюю, -єш, сов. в. відкраяти, -краю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. сорочку відкраяти. Отрѣзать полотна на сорочку.
Вік, -ку, м. 1) Вѣкъ, жизнь, все время жизни. Пропав мій вік молоденький. Дай, Боже, тобі вік довгий і розум добрий. Зо мною віку не буде: візьмуть, серце, мене люде (а не ти). Раз на віку спіткнешся, та й те люде побачать. Доброму чоловікові продовж, Боже, віку. Збавив я тобі віку. вік. Вѣчно. Не вік дівувати. вік вікувати. Проводить всю жизнь. Щаслива я з тобою, Ясю, я б рада тут і вік вікувати. во вік віка, во віки вічні, по вік вічний, во віки. Вѣчно, всегда. Во вік віка його будуть славити народи. Співатиму во віки вічні про милості Господні. Чи не лучче нам із ляхами мостивими панами з упокоєм хліб сіль по вік вічний уживати. Во віки радуватись буде, хто на тебе кладе надію. дати на вік. Опредѣлить долгую жизнь. на вік віки, на віки вічні, на віки, на всі віки. Навѣки, навсегда. І заснути на вік-віки. А путь ледача нечестивих на віки вічні погибає. Тепер же я сиротою на віки застала. Чужий, на всі віки чужий. до віку, до смерти віку. До смерти, до конца жизни; всегда? Йому три дні до віку зісталось. Гуляла б у батька, гуляла б до віку дівчиною молодою. Будеш у мене до смерти віку хліб-сіль уживати. до віку не. Никогда. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже до віку. покіль віку. Всю жизнь. Поможи, Боже, чоловіку, щоб так орав покіль віку. 2) Лѣта. Віком молода. І мати служила молодого віку. 3) Вѣкъ, столѣтіе. 4) — чоловічий. Раст. Hemerocallis fulva L. Ум. вічок. Та й вічок довгий, пробуток добрий.
За́здрість, -рости, ж. Зависть. Нема щастя без заздрості. Завидько з заздрости нудився. — мати на кого. Завидовать кому. Заздрість має на його.
Зарі́бок, -бку и за́ріб, -робу, м. Заработокъ. Більше зарібку матимеш. Чи не однаковий хліб, де його заробити, — аби зарібок був чесний. Як отож він правуватиме та хазяйнуватиме, то ніякого зароби не буде ні йому, ні людям.
Мизерні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Бѣднѣть, нищать. 2) Худѣть, тощать, приходить въ болѣзненное состояніе. Оце й захиріє дитина, стогне, мизерніє. Думаю: от-от умре.
Наї́дений и наї́джений, -а, -е. Накормленный, сытый. Я буду що-дня і наїдена, і напита.
Підвоїводський, -а, -е. Принадлежащій помощнику воеводы. Увіходе Ст. Хмелецький з підвоїводським почтом.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный.
2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає.
Сіло, -ла, с. Петля, силокъ. Попав в сіло. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ум. сільце́.
Смажниця, -ці, ж. = смажениця.
