Брикнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брикати.
1) Лягнуть. Кобила брикнула ногою.
2) Упасть, кувыркнуться.
Дро́тик, -ка, м. Ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля.
Калап, -па, м. Черная шляпа съ низкимъ круглымъ верхомъ и широкими полями, загнутыми внизъ. Лем мене спізнала моя фраєрочка, що мі закладам за калап пірочка.
Нахлюпати Cм. нахлюпувати.
Ото, ото́ж, нар. Вотъ, вотъ то, вотъ это, вотъ такъ. Ото вийшов сіяч сіяти. Ото ж тая дівчинонька. Заходить ото він до мельника. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин, і ото вже на Вишгород б'є. Ото цвяхована гиря. Ото ротата на все село. Ото ж він приніс. Ото ж ми ся в свого пана вірне дослужили, що на наші білі ручки й ніжки кайдани зложили.
Постельниця, -ці, ж. Доска въ днѣ кузова телѣги.
Правовірний, -а, -е. Правовѣрный. Правовірні християне. Правовірні наші мусульмане.
Смішки, -шок, ж. мн. Шутка, смѣхъ. Та вже ж мені не ходити в ліски по орішки: да вже ж мені минулися дівоцькії смішки. Вам смішки з чужої лемішки: наколоти свеї та й смійся з неї.
Спусковатий, -а, -е. О палкѣ, бревнѣ: суживающійся къ концу.
