Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охвіра

Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра. Ном. № 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХВІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХВІРА"
Вибуркнути, -ну, -неш, гл. Пробормотать.
Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. І. 136.
Етноґрафи́чній, -я, -є. Этнографическій. Позирали скрива на етноґрафичню Україну. К. XII. 125.
Заве́зиско и заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Крячка, -ки, ж. Утка. Другі люде гуляють, ходять у гай, а ми крячкою сидимо дома. Левиц. І. 344. Як крячка та просиділа трохи не три тиждні коло матері. Мир. Пов. І. 137.
Мета́, -ти, ж. 1) Цѣль. Я тілько одно мав на меті: щоб книжку видать яко мога скоріше. Ном. II. Очевидячки досягла до своєї мети. Левиц. І. на близьку мету. Въ близкомъ разстояніи. Волын. г. 2) Родъ игры въ мячъ.
Огоня, -ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.
Підвернути, -ся. Cм. підвертати, -ся.
Побіл, -лу, м. 1) Бѣлая глина. Вас. 182. 2) Побѣлка. Лохв. у.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХВІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.