Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охвіра

Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра. Ном. № 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХВІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХВІРА"
Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.
Пожарка, -ки, ж. Пожарная машина. Лохв. у.
Понадкорочувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ).
Постарий, -а, -е. Староватый, пожилой. Вже постарий чоловік Онопа. Н. Вол. у. Стоїть якась постара замучена молодиця. МВ. І.
Розвеза, -зи, ж. Разиня? Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє. Рк. Левиц. Ночувала другу (ніч) під березою з тобою, козаче, розвезою. Мил. 91.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно. Вх. Уг. 265.
Скивнути, -ну, -неш, гл. Кивнуть. Та й головою скивнула. Г. Барв. 116.
Строїти 2, -рою, -їш, гл. = струїти.
Червити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червиш. Вх. Зн. 79.
Чимисувати, -су́ю, -єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки. МУЕ. І. 133. (Полтав.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХВІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.