Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охвицер

Охвицер, -ра, м. Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. І. 30. Ум. охвице́рик, охвице́рочко. Мил. 216.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХВИЦЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХВИЦЕР"
Балберочний, -а, -е. Употребл. въ выраж.: балберна или балберочна снасть = балбера. Черном.
Загніти́ти, -ся. Cм. загнічувати, -ся.
Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю. О. 1862. II. Кух. 65.
Мі́зька, -ки, ж. Мезга. Шух. І. 252.
На́віз, -возу, м. Подвозъ, привозъ. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було. Лебед. у. Не було великого навозу у сей ярмарок. Волч. у.
На-по́хопі, нар. = на-похваті. Стояв на-похопі заступ, а він його застукав. Н. Вол. у.
Наро́джувати, -джую, -єш, сов. в. народи́ти, -джу́, -диш, гл. Раждать, родить. Так його мати народила. Ном. № 2917.
Позасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Пу, та й позасмальцьовував ти обидва рукава!. Полт.
Ферфела, -ли, ж. Мятель. Фр. (Желех.).
Шкалубина, -ни, ж. Щель, разсѣлина. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХВИЦЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.