Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оттой

Оттой, отта, отте́, мѣст. Вотъ тотъ. Умер оттой Лисенко, та вдова продавала худобу. МВ. ІІ. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТТОЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТТОЙ"
Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Калатало, -ла, с. = калатайло.
Кльоф, -фа, м. Кирка (съ клювомъ). Вх. Лем. 425.
Мерзля́к, -ка, м. 1) Что-либо замерзшее. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзлячо́к.
Обсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсунути, -ну, -неш, гл. Осовывать, осунуть.
Одноралля, -ля, с. Пахота одинъ разъ. Кролев. у.
Прачити, -чу, -чиш, гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть. Грин. ІІІ. 241.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Тетя, -ті, ж. = тета. Галиц. Желех.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы. Вас. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТТОЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.