Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волокуша, -ші, ж. Родъ невода. Азовск. и Черном. Ум. волокушка.
Грі́мко нар. Звучно.
Забу́рний, -а, -е. Буянь. Він як п'яний, — страх який забурний. Міусск. окр.
Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90). Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий. Мир. ХРВ. 45.
Ме́рхти, -хну, -неш, м. = мерктиЗорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Параліж, -жа, паралюш, -ша, м. Параличъ. Чуб. І. 35.
Пльондрований, -а, -е. Въ нѣсколько этажей. Довгий пльондрований дім. Св. Л. 217.
Подзенькати, -каю, -єш, гл. = подзеленькати.
Приманювати, -нюю, -єш, сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив. Чуб. III. 177.
Слонити, -ню, -ниш, гл. Сшивать двѣ половины штановъ въ ходу. Ще можна поправить штани, бо він ще їх не слотів. Лебед. у.