Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді.
Гайно 2, -на, с. 1) Навозъ, испражненія. 2) Подстилка соломы для скота. 3) Медвѣжья берлога. 4) Безпорядокъ. гайном стояти. Быть въ безпорядкѣ. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Гутни́к, -ка́, м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Позастановляти, -ля́ю, -єш, гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було.
Роскішник, -ка, м. Живущій въ роскоши, сибаритъ.
Сверготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Чирикать. Попід стріху горобчики сверготять.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Фенделєнка, -ки, ж. Изорванное, въ лохмотьяхъ платье.