Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глядило, -ла, с. = дзеркало. Вх. Уг. 233.
Дже́ря, -рі, ж. = Джер.
Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.
Закмети́ти. Cм. Закмічувати.
Наштирити, -рю, -риш, гл. 1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти. Лебед. у. 2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець. Мнж. 15.
Перекрадати, -да́ю, -єш, сов. в. перекрасти, -раду, -деш, гл. Красть, украсть украденное. Циган украв, а жид перекрав у нього коня. Побачила, що вона заховала, та й перекрала у неї. Чуб. II. 156.
Порозсихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Разсохнуться (во множествѣ). Повнось діжки у погріб, а то порозсихаються.
Пронявкати, -каю, -єш, пронявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Промяукать.
Пруг, -га, м. 1) Кромка, край матеріи. Харьк. г. Борз. у. Нѣжин. у. Прилуц. у. МУЕ. ІІІ. 19. 2) Ребро многогранника, (Черк. у.) грань. Мик. 480. 3) = упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. Левиц. І. Мир. ХРВ. 175. 4) мн. Черты. Левиц. Пов. 68. Ум. пружок.
Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Н. п.