Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. МВ. (О. 1862. III. 49). 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала. Мет. 114.
Мазка́ 2, -ки, ж. Кровь. Черномор. Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів? Котл. Ен. II. 15. Вишептати від чорної мазки. Мнж. 152.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Невданик, -ка, м. Что-либо неудавшееся, неумѣло, неудачно сдѣланная вещь. Гоп, мої гречаники! гоп, мої невданики! Г. Барв. 489.
Подімство, -ва, с. Дворъ съ постройками, усадьба. Мнж. 189.  
Покочистий, -а, -е. = покотистий. Покочиста дорога. Васильк. у.
Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала. Мет. 242.
Тенетка, -ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Лубен. у. Тенетки нема на хребті, а ще бач. Ном. № 2535.
Цибульовище, -ща, с. Грядка, гдѣ росъ лукъ. Фр. (Желех.).
Шлямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Очищать дно пруда. 2) Перемывать кишки при приготовленія колбасъ.