Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичвалати, -лаю, -єш, гл. Выходить, исходить (медленной походкой).
Відмотувати, -тую, -єш, сов. в. відмотати, -таю, -єш, гл. Отматывать, отмотать.
Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. Стор. І. 90. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Канев. у. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки. О. 1862. IV. 92.
Захлюпатыся, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309.
Лопа́тонька, -ки
Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Попідстругувати, -гую, -єш, гл. Подстрогать (во множествѣ).
Скат, -ту, м. Скатерть. На столах скати все ляннії. Гол. IV. 552.
Чиж, -жа, м. 1) Чижъ, Fringilla Spinas. Вх. Пч. II. 11. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 17. Ум. чижик. Весною чижик молоденький, такий співучіш, проворненький в садочку все собі скакав. Гліб.