Доплуга́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться, добраться. Ледве доплуганився до міста.
Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть!
Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи.
2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають.
Посадовити, -влю́, -виш, гл. Посадить. Поклав хліб, ложки, старців посадовив.
Пришники мн. Выпряденные изъ одной кужелі нитки вмѣстѣ съ веретенами, на которыхъ онѣ намотаны.
Сприкрюватися, -крююся, -єшся, сов. в. сприкритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. Йому сі то сприкрило.
Схованка, -ки, ж. Тайникъ, мѣсто гдѣ прячется что-либо. Та й добру ж схованку він собі зробив, ніяк не знайдеш. Дочка вам схованки покаже, де, як лежить моє добро. віддати до схо́ванки, на схо́ванку. Отдать на храненіе. Собаки та й оддали сю расписку на схованку котам.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.