Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аптекарюва́ння, -ня, с. Занятіе аптекарскимъ искусствомъ.
Варгатий и варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Запи́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. запи́катися, -каюся, -єшся, гл. Заминаться, замяться въ рѣчи, заикаться, заикнуться. Він став казати та й запинавсь. Черк. у. Вибачайте, будьте ласкаві, що я знехотя... не навмисне... розсипав ваші вишні... промовив Радюк, запикуючись. Левиц. Пов. 200.
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик. Вх. Лем. 435.
Німка, -ки, ж. = німкеня.
Ошурка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Певність, -ности, ж. 1) Вѣрность. Скажи мені, серце моє, чи будеш, ти певна? На що ж тобі, мій миленький, той певности знати, коли будеш тую нічку в степу ночувати? Чуб. V. 76. 2) Увѣренность. Дає Господь їм певність і безпечність. К. Іов. 54.
Полляти, -лля́ю, -єш, гл. Полить. Сквир. у.
Соболь, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.
Файкати, -каю, -єш, гл. Разлетаться, развѣваться. Йде здалека парубок, поли від вітру так файкают на боки. Гн. І. 130.