Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. Н. Вол. у. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців. Камен. у.
Знадвору нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору. Єв. Мр. XI. 4.
Навіщува́ти, -щу́ю, -єш, гл. Предсказать, многое предсказать. Дурні були цигане: що вони мені навіщували! Г. Барв. 250.
Найменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Наименовать, назвать. 2) Назначить.
Нащипати, -па́ю, -єш, гл. Нащипать.
Немилий, -а, -е. 1) = нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров'я нема. 2) = нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити. Мет. 71.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Покуть, -тя, м. = покуття. Рудч. Ск. І. 40.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Убити, -ся. Cм. убивати, -ся.