Білик, -ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. 2) Самецъ бѣлки.
Буковинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ буковина 1, 2. Буковинка сі розвила.
2) Жительница Буковины. Ум. буковиночка, буковинонька.
Гониві́тер, -тра, м. = Вертипорох.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Собак дражнили на дворах. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо.
Карлючкуватий, -а, -е. Крючковатый, съ изгибомъ, изломомъ. Ніс довгий та карлючкуватий. Писання карлючкувате.
Маслува́ти, -лую, -єш, гл. = маслосвятити. Хто у вас хворий? — Дід, та дуже трудний; так учора маслували.
Обвихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обвиться. Та срібная сережка — Марусенька, золотий перстенек — Василенко та й обвихнувся коло ручки, коло її русої кісочки.
Пчих II, -ху, м. Чиханіе. Бодай тобі поганий пчих був.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру, м. Сахаръ. Чужая біда за цукар. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Солодке, як цукор.