Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опукий

Опукий, -а, -е. = опуклий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКИЙ"
Гамазій, -зію, м. и гамазія, -зії, ж. = гамазея. Оттой хліб, що в гамазії, добрі люде розібрали. Кв. П. І. 145.
Лобурча́, -чати с.? Ой дівчата лобурчата, де ваш розум дівся? Канев. у.
Набро́джувати, -джую, -єш, сов. в. набрести, -ду́, -де́ш, гл. Попадать, попасть, наталкиваться, натолкнуться, набрести. Дайте мені набрести на стежку. Ном. № 4903. Брели вони то... межами, то суголовами, як набрели купу того. Св. Л. 140. Набрела я й хатку таку, що наймалась. МВ. (О. 1862. III. 72). Коли це набрели цигана, — веде пару коней. Мнж. 28.
Облесно нар. = облесливо.
Погукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати. Чуб. V. 273. 2) Громко позвать.
Потихшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться тише, смирнѣе.
Пристановисько, -ка, с. = пристановище. Гн. І. 201.
Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый. Н. Вол. у.
Челядинонька, -ки, ж. Ум. отъ челядина.
Шпирити, -рю, -риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш. Ном. № 8941.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.