Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оплава

Оплава, -ви, ж. Облава. Мнж. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЛАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЛАВА"
Відбрести, -бреду, -деш, гл. Отойти въ бродъ отъ какого нибудь мѣста. Відбрів од берега трохи.
Мокра́вник, -ка, м. Раст. Stellaria. Вх. Пч. І. 13.
Перепартолити, -лю, -лиш, гл. = перепартачити.
Піддружжя, -жя, м. = піддружий. Дружко і піддружжє увійдуть у хату. Мет. 188.
Позаціловувати, -вую, -єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
Пом'якшати, -шаю, -єш, гл. Смягчиться, сдѣлаться мягче. На дворі пом'якшало, а то мороз був сильний. Борз. у.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Похворатися, -раємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Усі у нас похворалися. Зміев. у.  
Приданяне, -нян, мн. Придане. Вх. Лем. 456.
Терес, -су, м. Раст. Rhamnus cathartiса L. Анн. 293.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПЛАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.