Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опіка

Опіка, -ки, ж. Опека. Левиц. І. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІКА"
Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Желех. Ум. буковинчик. Желех.
Доброді́йний, -а, -е. Благодѣтельный.
Курій I, -рія, м. = курець. Драг. 13.
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик. Вх. Лем. 435.
Одіржини, -жин, ж. мн. Очески конопли, остающіеся на гребнѣ или крючкахъ при расчесываніи. Рк. Левиц.
Позвужувати, -жую, -єш, гл. Съузить (во множествѣ). Усім би добре пошито, тільки рукава широкі — треба позвужувати. Кіевск. у.
Поркиниці Cм. портяниці.
Стрільнути, -ну, -неш, гл. = стрельнути. У Глухові, у городі, стрільнули з гармати. Макс.
Тяляпало, -ла, с. 1) Мужчина, который возится съ жидкостью, разливая ее. Шейк. 2) Пачкунъ, неряха. Шейк.
Титулувати, -лую, -єш, гл. Титуловать, называть по титулу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.