Вигодованець, -нця, м. Воспитанникъ, питомецъ.
Гетьмано́ва, -вої, ж. = Гетьма́нша. Пані Барабашева, гетьманова молодая.
Лата, -ти, ж.
1) Длинная жердь, перекладываемая въ горизонтальномъ направленіи поперекъ стропилъ. Яка кроква, така й лата. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона.
2) Заплатка, вставка. І дівчина його любить, хоч лата на латі.
3) мн. лати. Отрепье, рубище. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії итти. Наші лати переходять панські шати. Багатий на лати та на дрібні сльози. Коли б ти, сестро, так робила, ти б в таких латах не ходила. Ум. латка, латочка. Употребляется почти исключительно во 2-мъ знач. Свитина вся була в латках. Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку. Иногда значитъ пятно: Побитий чоловік лежав на землі, під їм і біля його була латка крови чимала, так кружалка така велика. Также небольшая грядочка. Посадила маленьку латочку цибулі.
Недосвіт, -ту, м. Утренній морозъ. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався, — та недосвіт перед-світом в садочок укрався. Потоптав веселі квіти, побив, поморозив...
Підлепчастий, -а, -е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани.
Позаколисувати, -сую, -єш, гл. Закачать (многихъ).
Посинити, -ню́, -ни́ш, гл. Посинить.
Рукодіяння, -ня, с. = рукодія. Нема в світі, як свого рукодіяння чи полотно, чи свита: носитиметься не знать докіль.
Сумежник, суміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Торонко, торонці, нар. Много, густо, часто, урожайно.
