За́чіпка, -ки, ж. 1) Зацѣпка. 2) Недоразумѣніе, споръ. Він зачіпку має з дядьком за гроші. 3) Препятствіе, помѣха. 4) Поводъ, предлогъ. Він їй перед очима як усього її лиха непогамованого зачіпка. І. 100). Хотіла їхати до бабусі, та було б се по панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти. 5) Претензія, придирка. Гляди лиш, зачіпка тобі буде, бо ти в його служив, як сталась пожежа.
Зду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. зду́матися, -маюся, -єшся, гл. Надумывать, надумать. Я ся здумам инакше.
Комод, -ду, м. и комо́да, -ди, ж. Комодъ. Воздвиженський... одпер комод, витяг гроші і одніс жінці. Коло стола стояла комода, а перед канапою стіл.
Мужи́чий, -а, -е. Крестьянскій; мужичій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча.
Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Перетрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Разбить многое въ дребезги, въ щепки.
Попразниче, -чого, с. = попразен.
Почеркати, -ка́ю, -єш, гл. Исчертить линіями. Почеркав ножем, щоб зробити його шаршавим.
Тітунин, -на, -не. = тітоньчин.
Утрясти, -су, -сеш, гл. Уѣхать, убраться. Може ще доведеться утрясти з Кам'янця. Паніматка не любила ляхів, і вони се добре знали, то не пройшло й година часу, як утрясли.
