Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Засту́па, -пи, ж. Защита. Левч. 47.
Заходитися, -джуся, -дышся с. в. зайтыся, йдуся, -дешся,, гл. 1) Заливаться, залиться плачем, смѣхомъ (преимущественно о дътяхъ). Мил. 33. Чи ти глуха? Аж заходиться дитина кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло. — Требашвидче до господи: дитина зайшлась. Г. Барв. 361. То засмієсь, аж зайдеться. То знов заголосить. Федьк. 2) Начинаться, начаться. Од чого-то воно зайшлось, що ти його везла? Рудч. Ск. І. 181.
Кавалерочок, -чка, м. Ум. отъ кавалер.
Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Одігати, -ся, -гаю, -ся, -єш, -ся, гл. = одягати, -ся. Одігаться стала. Сим. 230.
Роскорпати, -па́ю, -єш, гл. Расковырять.
Семеник, -ка, м. пт. = попичка. Вх. Пч. II. 13.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться. Шейк.
Ціцібенька, -ки, ж. Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata L. Вх. Лем. 480.