Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Відсохти Cм. відсихати.
Доцяцько́вувати, -вую, -єш, сов. в. доцяцькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить разукрашиваніе чего.
Закацю́бнути и закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли.
Кабелка 2 Cм. кабалка.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Лазарь, що по печі лазив. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Через плоти лазив.
П'яно нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити.
Синявча, -чати, с. = синяк 6.
Сплющати, -ща́ю, -єш и сплющувати, -щую, -єш, сов. в. сплющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть, сомкнуть (глаза). Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу: через тебе, моя мила, в чорний гріб заляжу.
Цюнечка, -ки, ж. Собачка.
