Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

онук

Онук, -ка, м. 1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок. Грин. II. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНУК"
Буяр, -ра, м. Большая лодка.
Вибій, -бою, м. 1) Ухабъ. Кіевск. у. Cм. вибоїна. 2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
Визаконити, -ню, -ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ. О. 1862. IX. 119.
Ремезин, -на, -не. Принадлежащій, относящійся къ ремезу. Ремезине гніздо. Стор. МПр. 158.
Смородливий, -а, -е. Смрадный.
Солодкість, -кости, ж. Сладость. Желех.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОНУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.