Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́ркуш, -ша, м. Листъ бумаги, жести. Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку. Шевч. 376. Ум. Аркушик.
Громни́ця, -ці, ж. Чаще во мн. Громни́ці. Праздникъ Срѣтенія (2 февраля). Чуб. І. 244. Коли на Громницю півень не Нап'ється водиці, — то на Юр'ю віл не наїсться травиці. Ном. № 443.
Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. В неї подвір'я сріблом леліє. Гол. III. 543. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Чуб. V. 23. Там вода леліє, на єї дивлюся. Мет. А на морі вода леліла. Н. п. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала. Мет. 414.
Новоселець, -льця, м. Вновь поселившійся, новопоселенець.
Оскілок, -лка, м. Въ выраженіи оскілками дивитись. Первоначально: оскаливъ зубы, а затѣмъ — враждебно, недружелюбно смотрѣть. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на них дививсь; як бик скажений заревівши, запінивсь дуже і озливсь. Котл. Ен. III. 35.
Підкошувати, -шую, -єш, сов. в. підкоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Подкашивать, подкосить. Підкосило, як косою. Ном. № 1837. Треба когось попросити василечка підкосити. Грин. III. 231. Семен каже — підкосив деркача — зарѣзалъ косою при косьбѣ. Греб. 402.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Подужчати, -чаю, -єш, гл. Сдѣлаться сильнѣе, здоровѣе. От як зачала та конячка гризти траву, то й трошки подужчала. Рудч. Ск. II. 16. Слабим, щоб подужчали, давав пить по маленькому кухлику горілки. Стор. МПр. 165.
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала. Гол. I. 83.
Ужеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться. Шух. І. 211.