Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докана́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) = доконати. 2) Окончиться. Ет, вісім докачає літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58.
Досипа́ти I, -па́ю, -єш, сов. в. досипа́ти, -плю́, -плеш, гл. Досыпать, досыпать. Досип мішка, щоб повний був. Харьк.
Ковзкий, -а, -е. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає. Чигир. у.
Подоплітати, -та́ю, -єш, гл. Доплести (во множествѣ).  
Порозчинювати, -нюю, -єш, гл. = порозчиняти.
Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. Ум. сажка.
Стельмах, -ха, м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. Гн. II. 30. 2) Плотникъ. Шух. 1. 87.
Тенетка, -ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Лубен. у. Тенетки нема на хребті, а ще бач. Ном. № 2535.
Ферделинка, -ки, ж. = ділетка. Вх. Зн. 74.
Шматур'я, -р'я, с. соб. Куски. Данилко.... (буде) шматур'я прохати од хати до хати. Шматків напрохали, собаки нагнали, торбу розірвали, шматки похватали. Мил. 95.