Відличка, -ки, ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку.
Гицати, -даю, -єш, гл.
1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ.
2) = чукати.
Горщо́к, -шка́, м. Горшокъ. (Въ косв. падежахъ: горшка́, горшко́ві и т. д.). Є в горшку молоко, та голова не влізе. Ум. Горще́чок.
Дома́рь, -ря́, м. Хозяинъ, домохозяинъ.
Залі́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заліпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Залѣпливаться, залѣпиться. 2) Слѣпливаться, слѣпиться. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти.
Зв'я́зь, -зі, ж. 1) Архитект. Связь, соединеніе. 2) Крѣпость, прочность. Хоч в семрязі, аби в добрі зв'язі.
Простукотіти, -чу, -чеш, гл. Простучать, прогромыхать.
Таврований, -а, -е. Мѣченый.
Шишальниця, -ці, ж. = шишкобгальниця. Ум. шишальничка.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру.
