Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олейкарь

Олейкарь, -ря́, м. Дегтярникъ. Малярі, або олейкарі, привозять дехоть, у них купують люде. МУЕ. III. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕЙКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕЙКАРЬ"
Гі... Если нѣтъ слова на гі,. Cм. на ги.
Гнойовий, -а, -е. Навозный. Грин. II. 317. Гнойова яма. Гнойова лопата. Н. Вол. у.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый. Могил. г.
Лю́бочка, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Назрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Ном. № 675. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили. Шевч. (1883), 388.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав? Мет. 205.
Пукнястий, -а, -е. = пукатий. Оця чашечка хоть нижча, за те в неї боки пукнясті, то вона ще більша за ту. Волын. г.
Розгарикатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться. Та й розгарикалась сьогодня стара баба.
Цукруха, -хи, ж. ? (Христос) адських сіпак зомне як мак, зіб'є іх в макухи, за їх брехню і всю плутню він дасть їм цукрухи. КС. 1882. XII. 625.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕЙКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.